Мисляче суспільство

   Так чи інакше ми всі є учасниками організму суспільства. Сумно, особливо якщо взяти до уваги, що добрий відсоток індивідів не вміє поводитися в суспільстві, і ще одна частка (до якої належу і я) просто таки це суспільство ненавидить. За що, чому або навіщо? Користі в цьому немає ніякої, зате причин доволі. Ніхто не помітив, що натовп не може мислити. "І стадо пішло за своїм пастухом" - чи не так зазвичай виходить? Ми забуваємо, що наш пиріг має безліч коржів. Ніхто не мусить бути схожим на інших. Ми - не однорідне стадо, ми - мисляче суспільство! Не варто про це забувати. Ми різні та рівні - в цьому є сенс. Кожен, хто відгородить свою думку від загальної може звільнитися від якогось стереотипу (о, їх сотні і сотні тисяч!!!), подивитися на життя під іншим кутом, зламати систему, чорт забирай (відчули запах анархізму???). Суспільство має складатися з людей, а не з "іще однієї цеглини в стіні" (безсмертні  Pink Floyd ). Це схоже на пазл. У ньому ж немає однакових часточок, але "взявшись за руки" вони утворюють цілісне зображення. Я згодна з тим, що деякі процеси людства можна прослідкувати тільки в масштабі суспільства, але знову кажу - це не причина змішуватися з сірими масами. Та  і самим сірим масам варто трохи пояскравішати. В решті-решт - наше життя як зебра. Відмінність між ними полягає тільки в тому, що навідіну від смугастої коняки життя має безліч кольорів. Не варто зациклюватися на чомусь одному. Я, наприклад, люблю життя саме за його многограннісь:)
   Тож радійте життю, не забувайте розважатись, а головне - думайте. Думайте про все підряд, обмірковуйте почуте і сказане, написане і прочитане. Пам'ятайте - ті, хто хоче змусити нас спинити мозок прагне перетворити нас на стадо, а ми - мисляче суспільство!
                                                                        Завжди ваша, авторка:)
  

Просто від автора

   Здається мені, тут надано забагато книжної інформації і мене навідує думка про те, наскільки ця інформація корисна читачам. Тож мені хотілося б відійти від офіціальних майже наукових статей і висловити власну думку, просту і зрозумілу, а ткаож, звісно, побачити інші. Тож перше, що я хочу запитати - чи зустрічалися мої читачі раніше з поняттям, якому присвячена ця сторінка?
   Якщо говорити простою мовою, гендер - це щось схоже на порівняння чоловіка і жінки у прагненні довести, що вони рівні. Також  це подолання стереотипів типу: вихователька - це жіноча робота, а водій автобуса - чоловіча. Звідкіля беруться такі твердження достеменно не відомо, але, якщо добре подумати - чому той самий чоловік не може виховувати дітей?? Звісно може! Пам'ятаєте дитячу пісеньку "...папа может, папа может все что угодно..."? В продовженні з'язовується, що тато не може бути лише мамою, але це вже інша розмова)). До речі, ви чули, що керівництво країни хоче впровадити півторамісячний декрет для чоловіків, щоб молоді татусі нарівні з матусями брали участь у вихованні дитини. Чудово, правда?? Заразом можливо розвінчати міф про те, що жіноча робота - біля плити, з пелющками та іншим дитячим і господарчим мотлохом.
   Наразі це все, нагадую вам, любі мої, що маю бажання побачити ваші відгуки. Обіцяю продовження.
                                  Завжди ваша авторка)))

Гендерні стереотипи

Стереотип - сукупність спрощених узагальнень про групу осіб, що дає підставу до розподілу членів цієї групи за категоріями. Це призводить до сприйняття їх шаблонно, відповідно до цих очікувань.
С. - це узагальнення за яким риси і характеристики, властиві частині групи (необов'язково більшій частині), поширюються на всіх людей у групі. Розрізняють расові, національні, гендерні та інші стереотипи.
Гендерні стереотипи - стійкі для даного суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність мід чоловіком і жінкою, про їхнє місце і роль у сім'ї й суспільстві. Це також форми поведінки, які суспільство очікує від людей залежно від їх статі, задаючи при цбому жорсткі стандарти.
Упередження - необ'єктивні уявлення про особу або групу, уявлення, які важко піддаються змінам навіть на тлі широкої інформації. Упередження можуть бути як позитивними, так і негативними.
Забобон - невиправдано негативне ставлення до певної групи людей у цілому й кожної людини окремо.

З книги Гійома Левасера де Боплана "Опис України" (бл. 17 ст.)

...На відміну від загальноприйнятого звичаю усіх народів, тут можна побачити, як дівчата залицяються до молодих людей, котрі їм сподобалися: закохана дівчина заходить до хати парубка (якого любить), коли сподівається застати вдома батька, матір і самого обранця. Зайшовши до покою... вона вихваляє того, хто вразив її серце. Далі дівчина звертається до хлопця, називаючи його на ім'я, та й каже: "Я помітила, дивлячись на твоє обличчя, певну доброзичливість (до мене), яка свідчить, що ти зможеш дбайливо опікати і любити свою жінку; твої чесноти дозволяють сподіватися, що ти станеш добрим господарем. Ці твої гарні риси схилили мене уклінно просити, аби ти взяв мене за жінку".
...Далі вона каже те саме батькові й матері, покірно просячи їхньої згоди на шлюб. А якщо дістає відмову, або якусь відмовку, що він надто молодий і не готовий женитися, то відповідає їм, що нікуди не піде звідси доти, доки він її не пошлюбить і вони не стануть жити разом. Промовивши це, дівчина наполягає на своєму і вперто відмовляється йти з хати, бо не одержала того, що їй належить по праву... Прогнати дівчину значило б зневажити увесь її рід, який затаїв би глибоку образу.

Гендер

Це сукупність соціальних і культурних норм, які історично сформовані та залежать від біологічної статі людини. Г. - один із центральних організаційних принципів, навколо яккого обертається соціальне життя. Г., як відзначають соціологи, "не роль у тому ж розумінні, як роль бути педагогом, сестрою, другом або подругою". Вважати Г. такою ж роллю, як усі інші, означає зменшити його вплив на наше життя. Г. створюється суспільством як соціальна модель особистості хлопчиків і дівчаток, чоловіків і жінок. Відповідно до цих соціальних і культурних настановвизначається їх місце в соціумі (вибір професії, кар'єра, міра відповідальності, участь у політичному житті держави). Ці соціальні норми закріплюються в сім'ї, школі, університеті, політичних структурах, економіці, культурі та ін.

Те, про що зазвичай не говорять

Все більше людей сьогодні переймаються проблемою гендеру. Часто-густо статеві питання виростають перед нами раптово і у великій кількості (ну зовсім як гриби після дощу). Та варто визнати, що більшість із нас досі не має щонайменшого уявлення про те, що таке гендер, і з чим його їдять. Гадаю, час навести трохи  ладу в наших шановних головах і заразом з'ясувати  ставлення до чоловічо-жіночих проблем (а можливо навіть звільнитися від деяких гендерних стереотипів). Хочете дізнатися більше? Наступні пости до ваших послуг.