Мисляче суспільство

   Так чи інакше ми всі є учасниками організму суспільства. Сумно, особливо якщо взяти до уваги, що добрий відсоток індивідів не вміє поводитися в суспільстві, і ще одна частка (до якої належу і я) просто таки це суспільство ненавидить. За що, чому або навіщо? Користі в цьому немає ніякої, зате причин доволі. Ніхто не помітив, що натовп не може мислити. "І стадо пішло за своїм пастухом" - чи не так зазвичай виходить? Ми забуваємо, що наш пиріг має безліч коржів. Ніхто не мусить бути схожим на інших. Ми - не однорідне стадо, ми - мисляче суспільство! Не варто про це забувати. Ми різні та рівні - в цьому є сенс. Кожен, хто відгородить свою думку від загальної може звільнитися від якогось стереотипу (о, їх сотні і сотні тисяч!!!), подивитися на життя під іншим кутом, зламати систему, чорт забирай (відчули запах анархізму???). Суспільство має складатися з людей, а не з "іще однієї цеглини в стіні" (безсмертні  Pink Floyd ). Це схоже на пазл. У ньому ж немає однакових часточок, але "взявшись за руки" вони утворюють цілісне зображення. Я згодна з тим, що деякі процеси людства можна прослідкувати тільки в масштабі суспільства, але знову кажу - це не причина змішуватися з сірими масами. Та  і самим сірим масам варто трохи пояскравішати. В решті-решт - наше життя як зебра. Відмінність між ними полягає тільки в тому, що навідіну від смугастої коняки життя має безліч кольорів. Не варто зациклюватися на чомусь одному. Я, наприклад, люблю життя саме за його многограннісь:)
   Тож радійте життю, не забувайте розважатись, а головне - думайте. Думайте про все підряд, обмірковуйте почуте і сказане, написане і прочитане. Пам'ятайте - ті, хто хоче змусити нас спинити мозок прагне перетворити нас на стадо, а ми - мисляче суспільство!
                                                                        Завжди ваша, авторка:)